Статус "Оперативний резерв" у "Резерв+": як перевірити та що потрібно знати про бронювання

Останніми днями багато українських військовозобов’язаних помітили у додатку «Резерв+» новий статус — «оперативний резерв». Це викликало активне обговорення та занепокоєння, адже з’явилися питання, чи може такий статус вплинути на отримання броні на підприємствах.

Юристка Тетяна Потапова пояснила, що формально резервісти з таким статусом не підпадають під правила бронювання, які стосуються лише військовозобов’язаних.

«Якщо статус не відповідає чинним нормам, забронювати людину буде неможливо. Зараз надходить багато звернень, і можливо, це системна помилка, а не навмисне втручання», — зауважила Потапова.

У Міністерстві оборони України заспокоїли громадян: позначка «оперативний резерв» не є новим оновленням додатку — вона відображалася у базі даних і раніше. Представники відомства зазначили, що до оперативного резерву належать громадяни з військовим досвідом або підготовкою, і таких людей небагато.

«Жодних змін, які б блокували бронювання через додаток, не запроваджувалося. Якщо виникають сумніви щодо правильності статусу, звертайтеся до служби підтримки через меню «Резерв+», — додали в Міноборони.

Адвокатка Марина Бекало пояснила, хто входить до оперативного резерву:

• учасники бойових дій;
• пройшли строкову службу;
• пройшли базову загальновійськову підготовку або навчальні збори;
• спеціалісти з дефіцитними військовими професіями.

Ці громадяни призначені для комплектування органів управління та бойових частин ЗСУ. Також до резерву можуть включати військовозобов’язаних віком 45–60 років для територіальної оборони. Статус у «Резерв+» підтверджує офіційне зарахування людини до резерву.