Росія атакує продовольчі склади в Україні: чи загрожує країні дефіцит продуктів

Попри значні пошкодження складської інфраструктури, продовольча система України продовжує працювати. Бізнес перебудовує логістику, через що постачання стає складнішим і дорожчим, однак системної нестачі базових продуктів наразі не очікується.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що російські війська цілеспрямовано атакують склади та об'єкти продовольчої логістики.

За його словами, Україна вже втратила значну частину сучасних потужностей для зберігання продукції. На окремих об'єктах рівень втрат сягає 90%.

Чи буде дефіцит продуктів в Україні

Висоцький наголосив, що знищення складських потужностей не означає, що українці залишаться без продуктів.

Ритейлери, постачальники та виробники адаптують свої процеси до нових умов. Вони переміщують запаси, змінюють маршрути доставки та використовують альтернативні формати зберігання.

Такі рішення потребують більше часу та коштів, однак дають змогу підтримувати стабільність продовольчого забезпечення.

Міністр зазначив, що наразі немає загрози системного фізичного дефіциту основних продуктів. Водночас у конкретних магазинах може змінюватися асортимент або доступність окремих товарів — залежно від ситуації з поставками та логістикою.

Отже, проблеми можуть виникати з окремими категоріями продукції або в конкретних торговельних мережах, але загалом продовольче забезпечення країни зберігається.

Хто має компенсувати знищену продукцію

Окремим питанням залишається компенсація збитків за продукцію, яку було знищено внаслідок російських атак.

На думку Висоцького, постачання та реалізація товарів є господарськими й договірними відносинами між виробниками, дистриб'юторами та торговельними мережами. Тому ризики, пов'язані зі знищенням продукції, доцільно розподіляти між усіма учасниками ланцюга.

При цьому розподіл втрат не обов'язково має бути рівним. Різні категорії товарів мають різну маржинальність, умови співпраці та економічний результат для учасників ринку.

Тому механізм розподілу збитків, за словами міністра, варто визначати окремо для кожної товарної категорії, враховуючи принцип розподілу прибутку між сторонами.

Як бізнес перебудовує логістику

Висоцький також звернув увагу на додаткові витрати, які виникають через необхідність змінювати логістичні ланцюги.

Бізнесу доводиться практично в режимі реального часу шукати нові маршрути доставки, переміщувати товари та змінювати місця їхнього зберігання. Це ускладнює роботу та збільшує витрати компаній.

Водночас держава працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. До моменту, коли така система зможе повноцінно запрацювати, учасникам ринку необхідно знайти справедливу модель розподілу збитків і додаткових витрат між усіма сторонами продовольчого ланцюга.

Попри російські атаки на складську інфраструктуру, український продовольчий ринок продовжує адаптуватися. Головний виклик полягає не у фізичній відсутності продуктів, а в тому, що їхнє зберігання та доставка стають складнішими й дорожчими.