Угода щодо надр із США не принесе результатів у найближче десятиліття — FT

Підписана між Україною та США угода про співпрацю у сфері розробки природних ресурсів не дасть відчутних результатів у видобутку корисних копалин щонайменше протягом наступних десяти років. Про це пише Financial Times з посиланням на оцінки експертів галузі. Для запуску таких проєктів необхідні великі приватні інвестиції та тривала підготовка.

«Це може зайняти 10–15 років — саме про такі терміни йдеться», — заявив Ерік Расмуссен, колишній керівник напряму природних ресурсів ЄБРР.

За словами Пітера Браянта, голови консалтингової компанії Clareo, що спеціалізується на видобутку копалин, ця угода «майже нічого не змінює в плані зменшення ризиків у ланцюгах постачання протягом наступного десятиліття, адже відкриття і запуск родовищ в Україні потребує щонайменше стільки ж часу».

Основні виклики та перешкоди

Україна володіє значними запасами залізної руди, вугілля, літію, графіту та титанових руд, а також є третім за величиною виробником газу в Європі. Експерти припускають, що нафтогазові проєкти можуть бути реалізовані швидше, ніж розробка родовищ твердих копалин.

Втім, існує чимало факторів, що гальмують процес:

• триваюча війна з Росією,

• неповні або застарілі геологічні дані,

• зруйнована інфраструктура,

• високі ризики корупції.

Навіть у разі успішного пошуку родовищ, за оцінками фахівців, початок видобутку в межах цієї угоди можливий не раніше 2040 року.

Також проблемою залишається доступ до радянських геологічних архівів — більшість даних засекречено через воєнний стан. До того ж частина найперспективніших родовищ уже могла бути вичерпана.

«Ця романтична ідея про “літієві озера”, які можна одразу освоїти, не відповідає реальності», — зазначив один з представників гірничодобувної компанії, яка працює в Україні.

Що турбує інвесторів

Хьюго Корден-Ллойд, старший юрист Risk Advisory Group, звертає увагу на «величезну кількість» ризиків для бізнесу — від корупції та хабарництва до фізичної безпеки. Зокрема, він підняв питання, хто покриватиме витрати на розмінування територій.

Колишній директор компанії Ferrexpo Джим Норт вважає, що головне питання — це «яким буде перемир’я». Збереження Росією окупованих українських територій, на яких розташовані родовища вугілля та літію, значно звужує можливості України.

«Потрібен хтось, хто зробить перший великий крок і вкладе значні кошти, щоб інші повірили», — додав Норт.

На думку деяких аналітиків, першими в межах цієї співпраці можуть бути реалізовані енергетичні проєкти, які потребують менше часу на запуск.

Втім, навіть найактивніші прихильники України визнають: шлях буде непростим. Австралійський мільярдер Ендрю Форрест, який пожертвував $25 млн на допомогу Україні, заявив, що його компанія «не бачить реальних перспектив» у гірничодобувних проєктах в нашій державі, — пише FT.

Угода про надра з США

Нагадаємо, 30 квітня у Вашингтоні було підписано Угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення. Передбачається, що фонд забезпечуватиме фінансування критично важливих проєктів у сфері розробки корисних копалин, сприятиме впровадженню інновацій, технологічному розвитку та післявоєнному відновленню.

Президент Володимир Зеленський назвав документ найперспективнішою економічною угодою між Україною та США за всі роки. За його словами, це — стратегічна співпраця, розрахована на десятиліття.

Верховна Рада ратифікувала угоду 8 травня, а вже 12 травня Зеленський підписав відповідний закон.