Зарплати Зеленського та міністрів: чому оклади держчиновників відстають від європейських

Офіційні зарплати українських топ-чиновників суттєво відрізняються від виплат їхніх колег у ЄС. Експерти зазначають, що низькі оклади впливають не лише на ефективність роботи, а й на ризики корупції.

Наприклад, президент Володимир Зеленський отримує 28 тис. грн на місяць — найменшу зарплату серед вищого керівництва. Міністр фінансів Сергій Марченко заробив 1,4 млн грн на рік, а прем’єр Юлія Свириденко у 2024 році отримала 1,2 млн грн на посаді першого віце-прем’єра, плюс понад 3 млн грн від викладання. Для порівняння, середня зарплата в Україні становить близько 26,6 тис. грн.

Економісти вважають, що для утримання висококваліфікованих фахівців у держсекторі потрібно платити зарплати, наближені до ринку. Глеб Вишлінський із Центру економічної стратегії оцінює справедливий діапазон для ключових посад у 200–300 тис. грн «чистими».

Доцент KSE Анна Вахітова додає, що зарплата повинна покривати реальні витрати чиновників: приватні школи для дітей, страхування, мінімальний комфорт для сім’ї. Вона підкреслює, що порівнювати зарплати держслужбовців лише з приватним сектором некоректно — важливо шукати баланс із доходами населення.

В Україні середній оклад у центральних органах влади у 2025 році складає 62,6 тис. грн, найбільші — у НКРЕКУ (понад 102 тис. грн) та НАПК (близько 96 тис. грн, керівники до 337 тис. грн). Всього у держапараті працює близько 200 тис. осіб, а бюджет на їх утримання — приблизно 150 млрд грн на рік, або 3% видатків на 2026 рік.

Депутати Верховної Ради мають зарплату близько 40 тис. грн, окремі — 70–100 тис. грн із доплатами. Дискусія про встановлення верхньої планки — 80 тис. грн — викликала критику економістів як популістську.

Порівняння з ЄС:

• Польський президент: ~20 тис. злотих (~4,8 тис. євро)

• Прем’єр: 20,5 тис. злотих (~4,9 тис. євро)

• Міністри: 17,8 тис. злотих (~4,3 тис. євро)

Експерти зазначають: низькі зарплати відлякують професіоналів і стимулюють прихід менш компетентних кадрів. Підвищення окладів топ-чиновників може покращити ефективність та знизити корупційні ризики, особливо у критичних сферах, таких як енергетика та інфраструктура.