Податкові зміни для ФОП: що чекає бізнес за вимогами МВФ

Під час останнього візиту до Києва директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва обговорила з владою та депутатами низку умов співпраці, зокрема щодо податкової політики.

Йдеться про кілька спірних ініціатив: скасування пільги на безподатковий імпорт міжнародних посилок вартістю до 150 євро, оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи («податок на OLX»), а також закріплення ставки військового збору на рівні 5% на постійній основі. Зараз після скасування воєнного стану передбачено зниження ставки до 1,5%.

Також обговорюється заборона для ФОП — платників єдиного податку — брати участь у державних закупівлях, підготовка законопроєкту щодо введення ПДВ для ФОП та уточнення трудових критеріїв для боротьби з «маскуванням» найманої праці через ФОП.

Через складнощі з пошуком 226 голосів у парламенті більшість непопулярних ініціатив вирішили об’єднати в один законопроєкт. Його вже називають «одним великим податковим законом», за аналогією з американським «One big beautiful bill».

Найрезонанснішою вимогою МВФ залишається введення ПДВ для ФОП. Для виконання цієї умови достатньо лише зареєструвати законопроєкт у Раді, тому ця ініціатива поки не включена до «великого податкового закону». Паралельно Кабмін затвердив разові виплати ФОП у розмірі 7,5–15 тис. грн через проблеми з енергопостачанням.

Проти введення ПДВ виступають не лише окремі чиновники, а й бізнес та аналітичні центри. Можливі компроміси: поріг доходу для обов’язкової сплати податку можуть підвищити з 1 млн до 2 млн грн, а дату набрання чинності — перенести на закінчення війни замість 1 січня 2027 року. Також обговорюється заборона блокувати ПДВ-накладні ФОП, що знизить ризики судових спорів та спростить адміністрування податку.

Наразі залишається відкритим питання, чи погодиться МВФ на запропоновані пом’якшення. Час обмежений: без програми Фонду та фінансування ЄС Україна може зіткнутися з дефіцитом коштів уже у квітні.