Росія завдає ударів по Бортницькій станції аерації: чим загрожує пошкодження

Російські війська продовжують завдавати ударів по Бортницькій станції аерації, яка є єдиним великим об’єктом очищення стічних вод Києва та прилеглих населених пунктів. Експерти попереджають, що атаки на цю критичну інфраструктуру можуть створити загрозу не лише для столиці, а й для міст нижче за течією Дніпра.

Про це заявив співзасновник і керівник центру «Ейдос» Віктор Таран.

За його словами, протягом останнього року об’єкт неодноразово ставав ціллю атак, що може свідчити про спроби системного пошкодження важливої інфраструктури.

«Бортницька станція є єдиним комплексом очищення стічних вод Києва та прилеглих міст і селищ області», — зазначив експерт.

Водночас у Генеральному штабі ЗСУ спростували інформацію про ураження станції під час останньої нічної атаки. Речник Генштабу Дмитро Лиховій заявив, що наразі повідомлення про пошкодження об’єкта не відповідають дійсності.

Проєктна потужність Бортницької станції становить близько 1,8 млн кубометрів стічних вод на добу. Фактичне навантаження зазвичай коливається в межах 600–900 тисяч кубометрів. При цьому повноцінної резервної системи очищення для Києва немає.

За словами Тарана, повністю знищити таку інфраструктуру складно, однак найбільш вразливими залишаються системи електропостачання, насосні станції, розподільчі пристрої та системи керування.

Експерт пояснив, що робота станції залежить від безперервного технологічного процесу, який потребує електроенергії та роботи систем аерації. Навіть кілька днів без живлення можуть призвести до загибелі активного мулу, після чого відновлення роботи об’єкта може тривати тижнями.

У разі серйозного пошкодження та потрапляння неочищених стоків у Дніпро наслідки можуть відчути не лише мешканці Києва. Річка є джерелом водопостачання для багатьох міст нижче за течією, зокрема Черкас, Кременчука, Дніпра, Запоріжжя та інших населених пунктів.

Фахівці попереджають, що масштабна аварія на очисних спорудах може спричинити поширення небезпечних інфекцій, зокрема гепатиту А та кишкових захворювань.

За словами Тарана, такі атаки можуть бути спрямовані не лише на військовий результат, а й на створення гуманітарної кризи у тилових регіонах України.

Для посилення захисту об’єкта необхідні додаткові заходи безпеки: укриття критичних вузлів, автономне електроживлення із запасами пального та резерв обладнання для швидкого ремонту.

Водночас експерти зазначають, що повністю захистити всі стратегічні об’єкти від балістичних ракет неможливо. Тому важливим залишається ураження джерел загрози — виробництва ракет, пускових майданчиків та логістичних маршрутів противника.