Спадщина в Україні 2025: оформлення за заповітом та без нього

Спадкування майна — важлива юридична процедура, яка стосується кожної людини, незалежно від того, чи включене її ім’я у заповіт. Навіть перебуваючи за кордоном, спадкоємець має законне право на майно. Головне — знати порядок дій, строки та нюанси, передбачені Цивільним кодексом України. Поради юристів допоможуть уникнути помилок, особливо під час воєнного стану.

Спадкування без заповіту

Якщо заповіт не складено, майно розподіляється за законом. Відповідно до статті 1233 ЦКУ, це забезпечує справедливий розподіл між родичами за черговістю, а частки зазвичай рівні.

Юрист Віталіна Вільчинська зазначає, що за життя спадкодавець може розпоряджатися майном: дарувати його, укладати спадкові договори або договори довічного утримання. Заповіт же — це особиста воля, яка фіксує, кому саме дістанеться майно.

Важливо: спадкоємці за законом отримують усе майно, якщо немає заповіту, а при наявності кількох спадкоємців рекомендовано заздалегідь домовлятися про розподіл, щоб уникнути судових спорів.

Спадщина за заповітом

Щоб прийняти спадщину за заповітом, потрібно подати заяву нотаріусу за останнім місцем проживання спадкодавця протягом 6 місяців з дня смерті. До заяви додаються:

• Паспорт та РНОКПП;

• Свідоцтво про смерть;

• Заповіт (оригінал або нотаріально завірена копія);

• Документи, що підтверджують родинні зв’язки;

• Документи, що засвідчують право власності на майно.

Після завершення шестимісячного строку нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, заяву можна завірити у консульстві або оформити довіреність на представника в Україні. З 2024 року можлива подача заяви онлайн через систему «Е-нотаріат».

Пропущений строк та воєнний стан

Закон встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем, він вважається прийнявшим спадщину автоматично. Під час воєнного стану строк обчислюється з моменту державної реєстрації смерті та триває ще 2 роки після його завершення.

Обов’язкова частка у спадщині

Навіть якщо заповіт не включає певних родичів, вони можуть претендувати на обов’язкову частку (ст. 1241 ЦКУ):

• Несовершеннолетні або непрацездатні діти;

• Непрацездатний чоловік/дружина;

• Непрацездатні батьки.

Ці особи отримують половину частки, яка належала б їм за законом.

Оскарження заповіту

Якщо ви вважаєте, що заповіт складено неправомірно — під тиском, у стані психічного розладу або підроблено — його можна оскаржити в суді. Потрібні докази: медичні довідки, свідчення очевидців, експертиза почерку.