Українські біженці у Німеччині швидше знаходять роботу, ніж інші мігранти

Половина українців, які прибули до Німеччини у перші шість місяців повномасштабної війни з Росією, працевлаштовані протягом трьох з половиною років перебування у країні. Про це свідчить дослідження Інституту досліджень ринку праці Федерального агентства з працевлаштування та Федерального відомства у справах міграції та біженців, оприлюднене 17 лютого 2026 року.

Темпи працевлаштування вищі, ніж у попередніх хвиль мігрантів

За даними дослідження, українці досягли рівня зайнятості у 50% приблизно на два з половиною роки швидше, ніж біженці попередніх хвиль. Наприклад, мігранти з інших країн, які прибули у 2015 році, досягли аналогічного показника лише через шість років. Експерти пов’язують це з високим рівнем освіти українців, відсутністю обов’язкової процедури надання притулку та можливістю одразу приступати до роботи.

Зайнятість нижча за середній показник по Німеччині

Незважаючи на активне працевлаштування, рівень зайнятості українців залишається нижчим за середній показник по країні (68% у червні 2025 року). Експерти зазначають, що на це впливають психологічні травми, спричинені війною та міграцією.

Особливо уразливими є жінки-біженки, які самостійно доглядають дітей через обмеження на виїзд чоловіків призовного віку. У вересні 2025 року лише 21% українок з дітьми до трьох років без партнера мали роботу.

Державні виплати залишаються високими

Через часткову зайнятість багато українців продовжують отримувати додаткову підтримку (Bürgergeld). У першому півріччі 2025 року 41% працевлаштованих українців жили в домогосподарствах, які отримували допомогу, особливо це стосується сімей з дітьми.

Аналіз базується на даних соціального страхування та опитуванні 1943 жінок та 803 чоловіків віком 18–64 років, які приїхали до Німеччини з 24 лютого по 31 серпня 2022 року. Дані про зайнятість охоплюють період до 30 вересня 2025 року.